Приїзд у місце роботи
давно мене на писанину не тягло - то часу не було - то бажання
Так от - 14 числа я взнав що в мене є контракт - а може і два. Рік було іще не вирішив куди саме - але то точно тільки через бабло. до вечора все вирішилось - і вияснилась адреса роботодавця - Фремінгейм у Масачусетсі. то 20 миль від Бостону - прямо на захід.
Ну то почав я киватись і збиратись - навідь побачення з дівчинкою яка хатами завідує назначив на наступний від приїзду день.
За вихідні (17-18) зібрався - заодно і пузирь втопили з Олегом - і в понеділок зранку - на пєпєлац до світлого майбутнього.
19 Лютого
В Бостоні мене дядько Рік зустрічав - на дядька явно не дотягує - такий собі безбашенний колишній канадієць з хатою і бехою в Штатах. З ним з аеропорту поїхали в центр - було дещо холодно і вітрено - там і перекусили і не тільки - іще й пива попили. Потім прийшли хлопці з Онвард Тек - то іще один посередник :) через якого мене і продали. Ну то після того поїхали до мого готелю - Рікі після 4 пива - і я з 6-тьма :)
Доїхали догостиниці -- там і поселили мене - Econo Lodge на Ворчестр Роад. Сам шукав - аби до роботи було ближче.1 миля і 5 баксів на таксі від готелю до роботи - і 2 милі і 9 баксів - взад - бо тре обїхати до розворотів.
20 Лютого перший робочий день - Маємо два Еріки одну пристаркувату негритоску і двох індусів-балбєсів. Ну і я - главний архітектор (для наступної фази прожекту :).
Прийняли досить добре мене - в перший день поїхав з одним з Еріків до Натік Мал - похавати - таке враження шо народ вдома взагалі не готує- бо то геть не вигідно. 8 Бакі ормальний обід коштує - америконо-сайз - стільки ж як і в Києві - але перше в них тут не прийнято їсти :)
Наступного дня - пішов з Лаліфом (один з індусів) до супермаркету найближчого- тама також кормлять - досить смачно - і недорого.
В суботу був торжествєнний заїзд в хату - порожню як глечик від сметани. Але з килимовим покритям, холодильником і кондеціонерами. Є навідь посудомийочна машина - але вона зовсім для пластиковго посуду не придатна.
В неділю та суботу - поковбасився трохи вдома. В суботу - пішов прогулявся - і на машини подивився місцеві - не дорго але поки шо нафіг треба - і то радість - можна буде по чуть-чуть шось збирати на приїзд дружини.
В неділю домовився з тіткою-офісменеджером про те шо вона мені допоможе закупитись - але вже в понеділок випав сніг і вона зіскочила. Полазив по сайтам безнадійно-невдоволених життям аборигенів з горя - треба ж якось облаштуватись - надибав на якусь тітоньку за 30 якій нема чим зайнятись по вечорам (а зараз у мене Піст - тай дружина любима в наявності - я їй про те прямо попередив - дружба - і кринць) - трохи початався - корисний елемент - поїздка в магазин відновилась але з новими діючими фейсами. Тітка в горілчаному шопі працює - і має купу непотребу в хаті - казала шо посуд і штакани для водки і пива на шару надає - а мо і ще шо перепаде :) Добре коли так - але навідь за невеликі гроші я жатись не буду - всеодно шось треба до хати натягати. Я так і не допер чи є в неї сімя чи ні - але схоже на те що нового друга для нашої маленької(поки що) А-і-А сімї я накопав :)
Ну ось - тепер я вже якось тут влаштовуюсь. Схоже пів року шо найменше. Ну а там побачим. Містечко прикольне - навідь паблік транспорт є - і схоже що купа народу ту без машин - так шо бум дивитись як воно надалі буде :)